Водяні дзвінкі гвіздочки дощик-чоботар вбиває підківкам калюж,
В пісні пружних молоточків небо і ріллю єднає життєдайний душ.
Рвуться хмари на припоні, срібнозвучне чоботарство райдугу кує,
Плескає рілля в долоні, замовка вологе царство, весну спрагло п’є.
Хай війна з останнім димом захлинається дощами, хай скінчиться герць,
Не гукне і твого сина… Бачиш, ти - щаслива мама, вже війні кінець…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671734
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2016
автор: yaguarondi