А маків яскраво-червоні вогні
Палають у полі поміж пшеницями.
І хочеться так доторкнутись мені
До них і зігрітись.Згадати про давнє.
В блакиті волошок скупатися теж,
Немов у безмежному синьому морі,
А із ромашок віночок сплетеш
І йдеш, мов царівна у дивній короні
Серед колосків з золотавим зерном,
Що сонцем та вітром ціловане щедро.
Душі і старання доклав хлібороб,
За працю невтомну уклін мій доземний!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671725
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський