Наснилася мені Ти неспроста,
То Бог надію у мені зміцнив.
Не відповіла на мого листа –
Та досхочу у сні поговорив.
Ми у кафе зустрілися з Тобою –
Твій гаджет я Тобі налаштував.
Була Ти милою і чарівною –
Твій погляд на собі я відчував.
До мене наче пташка щебетала,
Слова Твої я трепетно ловив.
Морозивом і тортом пригощала,
Коктель молочний із Тобою пив.
А ще були мої переживання,
Чи Ти погодишся, щоб я Тебе провів.
Підримала Ти мій порив кохання –
В Твоєму серці теж вогонь горів.
Мене дорога трохи дивувала –
Була вона порожня і пуста.
В зеленім морі ніби потопала.
І тут Твої промовили уста:
«Нам із Тобою ще далеко йти…»
За поворот сховалася дорога.
Мені так мило усміхнулась Ти
І на душі розтанула тривога.
Зелена вулиця в майбутне нас вела,
Життя дорогу пліч-о-пліч долали.
Любов взаємна у серцях жила –
Назавжди їх у сні ми поєднали…
© S.Nemo
11-12.06.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671697
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2016
автор: Finist