Вночі в небі впала зірка,
Немов з'явилась Чорна дірка,
Зїла, поглинула, і проковтнула
Ту зірку, що в небі промайнула.
Щезнула, мигнула так скоренько,
А я бажання думав помаленько,
Не зміг нічого загадати,
Пішов сумний додому спати.
Ляг на ліжко, поблизу вікно,
А зорі сняться все одно.
Все перекидаюсь, не дають зіроньки спати,
Дивлюсь у вікно, що з того боку хати,
Де дерев немає.
А зграя зірочок сон мій проводжає.
Заснув. Засіяло сонце,
Глянув день через віконце.
На годиннику десята,
Час вставати,
Я поспіхом до дверей.
Ще не було таких ночей,
Зумів бажання загадати.
Впав на поріг я наче злива.
А загадав, щоби щасливі
Були всі, і батько й мати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671478
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2016
автор: миттєвий