ДО ДН-200р
в честь пам'яті ШЕВЧЕНКА
Зійшла зоря, у Моринцях і веде до Шевченкового раю ,
Де народився Тарас, у маленькій хатині в сім'ї кріпаків,
У віконечку, горіла свічечка і проблиск сироту вів удалі,
Щоб розірвати кайдани, звільнити від ярма, сестрів і братів.
''У тихім раю, між біленькими хатками сади рясніють,
Соловейко на калині щебече виводить пісню весни,
А між ярами, над ставками пишні верби зеленіють,
І сонечко , осяює до Кирилівки дитячих літ стежки'''.
Тарас, мріяв про свою хатину садочок і прагнув волі ,волі,..-
Із Дніпра ,відчути дзвін водиці ,запах крихітку святої землі,
В думах, злітав в рідне село... де степи лани широкополі,
Пробуджував, від сну ''сліпих глухих німих'' у поетичній борні.
Із далекоглядним поглядом, відкритою світлою душою,
Бачив ,прозоро минуле і майбутнє до глибини білий світ,
Устами пророка, висвітлював недолю правдою святою,
Страждаючи, за свій народ посіяв зерно науки для поколінь.
Ясновидячі очі ,із портрету дивляться із добром,і любов'ю,
На Уралі , -за пригнічений народ у ярмі ридали молоді літа,
Рідну землю, любив, як матір єдину і за неї молився Богу,
На засланні ,рвав кайдани і Кобзар писала зболена душа . .
Мова Тараса ,-це хліб насущний, із криниці цілюща водиця,
Сад,душі почастує, і спраглих напоїть від старого до малого,
у почесті, портрет поета -рушниками уквітчала наша світлиця,
Із століття.у століття іде із українським народом у ногу.
Квітне березень, і кручі Дніпра розмаїли запашні квіти ,
Його голосний дзвін кобзи, задзвенить через тисячу літ,...-
Ми є народ трудолюбивий, який цвіте у калиновім цвіті,
Відроджуймо,свій сад і слово Кобзаря несімо у світ.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671454
Рубрика: Присвячення
дата надходження 10.06.2016
автор: Чайківчанка