Я бачила тебе лиш уві снах,
Іще до того, як в житті зустріла.
І крок за кроком, по твоїх слідах,
Мене вела, якась незрима сила.
Не відаючи точно, чи прийдеш,
Я завжди між людей чомусь шукала,
Хоч обриси твоїх темних одеж,
Бо неможливе, завжди досконале.
А ти прийшов, і це вже був не сон,
А ти впізнав мене, нарешті ми зустрілись.
Ти поглядом забрав мене в полон.
І я не відала: чи кара це, чи милість?
Нехай, я зараз є тобі ніким,
Нехай з тобою ми малознайомі,
Майбутнє наше, є надто хитким,
Та я любов цю вибрала свідомо.
Катерина Макарук
(bard of pain)
10.06.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2016
автор: Mysteria