Схилившись над книгою,тихенько молюся,
Малюю черговий образ любовного вигнанця.
Вірити,що ти повернешся-моя персональна релігія
В яку віритиму аж до самого кінця.
Вірить у неї лише єдиний у світі фанатик
В серці тихенько,крізь простір століть пронесе.
Прийде той час,коли на шиї міцніше затягне канатик
Персональна релігія з ним також помре.
С.Кучерявий
09.06.16
18-13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671236
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2016
автор: kucheryavuy77