Вечірнє сонце падає за ліс,
Цілує землю теплими вустами.
Вже скоро виїде чумацький віз,
І сіль з мішка розсиплеться зірками.
Все заіскриться блисками парчі,
Так чисто прибране, немов на свято.
Зірковий дощ лиш падає вночі,
Щоб ми могли бажання загадати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2016
автор: Богдана Копачинська