Твоя сторінка майже як ікона,
Під іменем Твоїм – «Христос Воскрес!»
У глибині очей Твоїх я тону,
Душа від радості злітає до небес!
Коли в онлайні – все частіше відчуваю,
Мій плеєр у піснях дає підказку.
Роман мого життя любов гортає –
На ніч читає віртуальну казку…
З Тобою неповторні вечори –
Достатньо подих Твій онлайн піймати.
Навколо все та хоч вогнем гори –
З Тобою ми продовжуєм мовчати.
Для мене звичне вже Твоє мовчання,
У ньому я надію зберігаю.
Вдягаю в риму я своє кохання,
Молитву щиру Богу надсилаю.
Я вірю буде все, як на картинці –
І наше дійсно не піде від нас.
Наповнить щастям чашу Бог по вінця –
Нам подарує зоряний наш час…
© S.Nemo
08.06.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671104
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2016
автор: Finist