Тополі

Тополі,  тополі,  тополі  
Рядами  безмовно  стоять.
На  стражі  жаданої  волі
Нескорені  дзвони  звучать.

Навчились  себе  цінувати  -
Нікому  вже  нас  не  схилить,
Ще  маєм  батьків  шанувати,
Дітей  у  любові  ростить.

Тополі,  тополі,  тополі,
Що  тягнуться  гордо  увись.
Ціною  синівської  крові
Віднині  з  колін  піднялись.

Ми  зможем  себе  відстояти,
І  землі  свої  повернуть,
Розправивши  плечі,  так  стати,
Як  наші  тополі  ростуть.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670918
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2016
автор: Ольга Калина