Щастя має всілякі відтінки,
Та не всі нам побачить дано.
Ми радієм яскравим краплинкам,
Сумно нам, як тьмяніє воно.
Ми до щастя звикаємо швидко,
Ніби вічне його джерело.
Забуваєм - обірветься нитка
І залишиться щастя в "було".
Розповзеться липкий сум навколо,
В темний колір фарбуючи все.
Й раптом зімкнеться відчаю коло
І ніхто, і ніяк не спасе.
Та не знаємо ми - наше щастя
Вірить в нас і чекає, коли
Ми оговтаємось і нам вдасться
З кола відчаю геть утекти.
І до щастя знов звикнути швидко,
І яскравим краплинкам радіть.
Й не забути - обірветься нитка
Й коло відчаю зімкнеться вмить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670832
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.06.2016
автор: Радченко