Свіжі рани, рани свіжі...
Я стою на роздоріжжі,
Я стою на роздоріжжі,- це життя...
Кажуть, не повернеш часу
І нема від нього спасу,
Бо немає часу вороття.
Кажуть, що ніяк не вернеш,
Хоч і гори перевернеш
Тих хвилин щасливих забуття...
Час - це біль тяжкий і горе,
Глибший за найглибше море...
Хай йому не буде вороття.
Не повернеш щастя знову,
Що латало біль і втому,
Що сміялось дзвінко про життя.
Мрія і талан - розбіжжя...
Звідки взялось роздоріжжя,
Де зіткнулись пам"ять й забуття...
Кажуть люди,- треба жити.
Тим, що маєш - дорожити,
Бо життя єдине, тільки раз !
Якби щастя повторити...
Душу й тіло вціле злити,
Щоб вогонь твій серця не погас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670219
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.06.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова