Чому люди один одному не пишуть,
Не питають чи все у порядку?
Телефони у кам’яній тиші,
А від ігор сідає зарядка.
Чому люди під такт амнезії
З голови викидають моменти?
З кожним днем спогад більше тускніє,
Через рік ти вже клацаєш «стерти».
Чому відстань й недовга відсутність
З часом просто притягує холод?
Чому добрі відносини рвуться?
Через злість, втому, спрагу чи голод…
Люди вічно знаходять причини,
А насправді до болю бояться,
Що на тому кінці не піднімуть…
Не відпишуть…. або помиляться…
Чому люди не телефонують?
Просто так, не у стравах і грошах..
Чому більше ніщо не хвилює,
Крім коштовностей, дорогих подорожей?
Усе стало настільки провальним,
Що корисливість більше не нонсенс
А я хочу нарешті банально!
А я зрештою справжнього хочу!
Чому люди один одному не пишуть?
Самота сповільняє маршрути!
Люди, будьте на краплю простіші,
Тоді вас більш ніхто не забуде!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670132
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2016
автор: Наталька Коваль