Розтрощила телефон об асфальтну покрівлю
Потягнулась рука до авто-керма
Життя нагадало чомусь божевільню
Нема з якої рятувального човна
Швидкості стрілка в червоній зоні
А ти оскаженіло тиснеш на гальма
Ніби минуле за тобою в погоні
Що б не купила навіть задарма
Спинишся посеред поля
Закричиш про свій біль що є сили
Може почує зрадниця-доля
І змінить на краще свої директиви
Дощ періщить по плечах, мов батогом
І вперше зайвою є парасолька
По щоках розлилися сльози Дніпром
І кісткою в горлі – брехні патока солодка
© Леся Приліпко-Руснак,07.05.2016 р.
http://lesyaprilipkorusnak.blogspot.com/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670101
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2016
автор: Леся Приліпко-Руснак