Віє вітер в чистім полі
І спочину не дає.
Розгулявся він на волі,
Свище, пісню виграє.
Пробирається крізь темінь
Сонця бравий промінець.
Вітру показав він ремінь,
Той шмигнув геть навпростець.
Заховався у лісочку,
Де ялинки і дуби,
Причаївся на горбочку
Чим подалі від біди.
Сонце пустуну всміхнулось,
Освітивши білий світ.
Все навкруг уже проснулось,
Вітер сонцю шле привіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670049
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2016
автор: Ольга Калина