Скінчився бій… Земля іще палає…
Навкруг тіла: і мертві, і живі –
І голосом людським земля волає:
«Моя краса утоплена в крові.
Я більше сліз, гірких, не хочу пити,
Ридань не можу чути матерів,
Війни я проклинаю дикі миті.
Як син живим у танкові згорів?»
Минуть літа, поки загоїть рани
Розтерзана Донеччини земля.
Історія назве її тиранів,
Хай час від покарання не звільня.
1.10.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670027
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 03.06.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)