Весна. Ожвавіли дерева
Й по строгих цвітуть холодах...
Ти — квітка ясна яблунева
В розкішних пахучих садах.
Ти — сонця промінчик ранковий,
Який, пролетівши світи,
Ущент розігнав тьму навколо
І Землю мені освітив!..
Тобі ця присвята, кохана,
Що серденько творить її,
Бо ти — благодать ще незнана
І миті найліпші мої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669889
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2016
автор: