Я кожен крок робив тобі на зустріч,
Збивав росу вечірню до верби.
Місяць у небі сяяв, наче поміч,
І в плесі відбивав свої сліди.
А ти стояла, дивлячись на зорі,
І слухала, як плаче очерет,
Пливли хмарини, наче хвилі в морі,
Ховали наш не виданий секрет.
Верба мовчала, опустила віти,
Ставок у штилі цілу ніч мовчав.
Хотілося кохати і горіти
Тоді уперше я поцілував…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669648
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2016
автор: Віталій Назарук