Лелеки в тепле літо відлетіли
Подалі від голодних холодів.
Зліплю з уламків свого тіла крила
Та й полечу услід без зайвих слів.
Покласти б у валізу мрій дівочих.
Та де ж їх взяти? Розгубила всі.
В прощанні плечі обійму охоче
І цукор розведу в скупій сльозі.
Ласкавий вітер, наче легінь в танці,
Кружлятиме й кружлятиме… А втім
Зліплю не крила, а надійний панцир.
І нині відмірятиму вже сім.
© Олена Галунець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669451
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 31.05.2016
автор: Олена Галунець