****

Осінні  вечором,  захрипло,
розіллюсь  криком...  як  самотній...
У  полі  вітер  дише.  Видно,
її  шукаючи...  голодний
вовчара  стереже...  ягнятко
попробуваши...  не  спинитись
боявся...  голодом  упитись...
Коханням  ситий....  аж  до  ранку
від  насолоди  зводить  розум...  
якої  все  чомусь  та  й  мало...
її  тепла  б  та  тіла  дозу,
солодку  наче  бджоли  жало...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669322
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2016
автор: Seeyer