ЧИ ТО РАДОСТІ БІЛЬШЕ ЧИ СМУТКУ…

Чи  то  радості  більше,  чи  смутку,
Чи  то  гордості  більше,  чи  сліз  -
Пролетів,  прошмигнув,  наче  потяг
Із  життя  чорно  -  білий  ескіз...

Чорно  -  біле  кіно  із  життєвих  реалій...
Стрічка  йде  до  кінця,  як  у  кожнім  кіно,
На  сюжету  кінець  ви  несете  конвалій  -
Світлі  сльози  краси  від  природи  дано.

Подаруєте  їх  тим,  кого  ви  любили,
Хто  залишив  в  душі  закарбований  слід,
З  ким  десяток  років  залюбки  розділили,
Людям  тим,  що  у  душах  розтоплюють  лід.

До  кінця  підійшов  епізод  кольоровий
Однойменної  стрічки  ,  що  зветься  життя,
Такий  рідний  і  теплий,  до  болю  знайомий,
Де  на  ноги  тверді  звелось  кожне  дитя.

Чи  то  радості  більше  ,  чи  болю...
Так  ви    вперто  ідете  в  доросле  життя,
Від  знайомих  тривог  і  вітрів  неспокою
Б"ють  гарячі  батьківські  серця.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669249
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.05.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова