*****Rekha - ПЕРЕВОД - А Я НЕ ДОЛЮБИЛ СВОЮ ВЕСНУ…

Перевод  Хуго  "Я  так  недолюбил  Свою  Весну…"
Душа  не  знає  спокою…  Весна!
І  я,  як  всі,  неспокій  цей  римую…
ВЕЛИКИЙ  ПЕРЕЛІТ  птахів  –  це  знак
весни,  вони…  Поетів  поклик  чують.

А  я…  не  докохав  свою  Весну…
Твоє  Тепло  –  в  моїх  руках  не  тане…
Шукаю  погляд  твій,  тебе  одну,
в  зустрічних…  і  в  відкритих  вікнах  також…

У  ліжку  відчуваю…  пристрасть…  слід…
тих  наших  днів  шаленого  кохання…
Трояндовий  букет…  зів’яв  чи  зблід  -
наш  співучасник  щастя  без  вагання…

Як  злодій,  я…  бродяжити  почав…
Крізь  Лабіринт…  пробрався  собі  в  Душу,
а  там…  мій  особистий  Мінотавр
лиш  за  хабар…  назовні  двері  зрушить…

Пил  зобов’язань…  Пристрастей  тих  слід…
Та  недоспівані  колись  куплети…
А  в  день  майбутній  двері  –  привид  лиш…
в  минулім  дні…  за  димом  сигарети…

Та  пережити  б  якось  літо  і…
не  обпектись  мені  об  жар  осінній…
І  серцем  не  піддатися  зимі…
А  в  березні  -  всі  відновити  сили,
щоб,  все  своє  Життя  почавши  знов,
бажати  віднайти  в  тобі  любов…
***********************************

ОРИГИНАЛ:
Весна  Душе  покоя  не  даёт...
и  я...  как  все...  пишу  в  стихах...  про  Это..
у  птиц  весной...  ВЕЛИКИЙ  ПЕРЕЛЁТ...
они  Летят!!!!!!  на  Зов...  своих  Поэтов.

а  я...  не  до  любил...свою  Весну...
твоё  Тепло...  Живёт  в  моих  ладошках...
и  до  сих  пор...  глаза  твои  ищу...
у  встречных...  и  в  распахнутых  окошках...

в  постели...  ощущаю...  Страсти  след...
из  наших  дней  любовного  безумья
давно  увял...  из  ярких  роз  букет
наш  соучастник...  счастья...  без  раздумья...

в  ночи  как  вор...  бродяжничать  начал...
сквозь  Лабиринт...  пробрался  в  свою  Душу
а  там...  мой  личный...  лысый  Минотавр...
за  взятку  только...  выпустит  наружу....

пыль  обязательств...след  страстей...
и...  недопетые  куплеты...
а  в  завтра...  призрачную  дверь...
скрыл...  дым...  вчерашней  сигареты...
.........................................

мне  б  лето...  как  то  пережить...
об  жар  осенний...  не  обжечься...
зимой...  до  смерти....  не  остыть...
а  в  Марте...  всё  же...  отогреться....
и  начиная  Жизнь....  с  нуля...
Хотеть  ...  Опять...
....................
Любить....
............
тебя...  

ID:  653439
Рубрика:  Вірші,  Лірика  кохання
дата  надходження:  21.03.2016  21:14:46
©  дата  внесення  змiн:  21.03.2016  21:14:46
автор:  Rekha

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669190
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2016
автор: Хуго Иванов