[b]Говорила Надія сміливо,
Була чесна з собою і з нами.
І усе в ній було правдиве:
Не ховалась за лжесловами.
Передумане, переболене
Виливалось в скупих оцінках,
Мала вигляд лиш зовні стомлений,
Відпочинок душі - у змінах...
ЩО змінити напевно знала,
ЯК? Це шлях, що зове вперед,
Ще чекає Верховна Рада -
Смуга нова, що дасть їй злет.
На ній явні є перешкоди,
Є підступні приховані ями...
Та у Наді - любов до народу...
Україна їй - друга мама.
Як солдат чітко бачить завдання,
А хто ворог? В десятку влучила,
Бо назвала його без вагання
Так конкретно: не вош, а лиш гнида...
Говорила Надія правду,
Пережиту, свою, і нашу...
І світилось в словах її ЗАВТРА...
І так вірилось, що воно буде кращим... [/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668821
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.05.2016
автор: zazemlena