Я не люблю довгих збирань і прощань
І на пероні обіймів нашвидкоруч
Після них чимало запитань
До яких не відшукати ключ
Не люблю дивитись з потягу в вікно
Де ти застиг, немов скульптура в сподіванні
В думках панує принцип доміно
І сум нахабно виграє в атакуванні
Завжди чомусь тяжка дорога
Що веде від дому в далечінь
Скаче звірятком сполоханим тривога
І можливих змін кульгава тінь
До душі мені додому повертатись
І розуміти як люблю свій Кам'янець нічний
Від зустрічі з тобою радісно всміхатись
Рецепт щастя – він такий простий
© Леся Приліпко-Руснак, 06.05.2016
http://lesyaprilipkorusnak.blogspot.com/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668714
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2016
автор: Леся Приліпко-Руснак