хто остання твоя історія;
фантик "love is..." на хвилях повені?
хто весну ковтками голодними
надпива і лиша обезводненими
очі твої?
все в порядку у твому всесвіті;
все "тіп-топ" у шерензі помилок -
зозулині пускають на серці
неприправлені грозами спомини
дротяні...
хто остання твоя молодість;
парость м'яти жувальної гумки?
ця примхливість весняних потічків
в дощових обережних рухах
студить...
і стікають весняними водами
поміж пальцями глиняні греблі -
хто остання твоя історія;
хто цеглинка загублена "lego"?
можна я нею буду?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668569
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2016
автор: Андрій Люпин