Фортеця

Як  обладунки  туш,  помада.
Парфумів  крапля  не  завада.
На  волю  випущу  волосся
І  в  бій,  бо  так  вже  повелося.

Фортеця  неприступна  спершу,
Свій  образ  поглядом  довершу.
От  ти  почав  свою  осаду,
Щоб  наді  мною  взяти  владу.

У  хвилюванні  був  затятий,
Хотів  ці  мури  подолати.
Двобій-розмова  ще  велася,
Не  знав  ти  що  я  вже  здалася.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668457
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2016
автор: Ірин Ка