Я хочу дощ, бо він лікує душу,
А правильніше, він змиває бруд...
Він тихо прийде й тихо розворушить
Всі підмурівки всіх страшних споруд.
Він втопить страх, затопить божевільню,
Постереже мій полохливий сон –
І я тоді на повні груди, вільно
Вдихну життя, що чисте, як озон.
24.05.2016 р. © А. Тофан
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668332
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.05.2016
автор: Андрій Тофан