Чом сумні очі твої, емігрантко?
Душа твоя, немов пекучий лід,
Пішла із дому ти свойого зранку,
Там чужина лишила гіркий слід.
Приспів:
А дома ждуть тебе твої смереки,
Там ждуть батьки та діти в самоті,
Ти повертайся, матінко, здалека,
Як та лелека, що вертає навесні.
Холодну знимку до грудей притулиш,
Очей не зводиш від своїх дітей,
І Бога молиш, що ніколи не забудеш
Тих оченят, немов зірок по між ночей.
Приспів:
Вернуся діти до свого гніздечка,
На той святий, на батьківський поріг,
Мені миліші ви- мої сердечка,
І рідний Край- святий мій оберіг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668305
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2016
автор: Леся Утриско