Цвіте у лузі черемшина
і нахиляє вниз гілля,
із сонечком весняна днина,
та вітер на полях гуляв.
Струмок дзюрчить біля коріння,
калюжницям вже відцвітати
і на округлі їх листочки
всі квіти черемшині осипати.
Під вітром облітає черемшина,
загубиться весь білий цвіт,
а чому журиться дівчина?
Відповідати вітерець не міг.
Понад лугом знову вітер віє,
хитає ліс, ліщину на краю,
як здалеку вернеться милий,
то звеселить дівчину молоду.
3.05.2016.
Фотографія автора.
Івано-Франківська область.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668304
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.05.2016
автор: Светлана Борщ