Спогади втраченого кохання

А  я  кохав  несамовито,  і  ти  була  в  полоні  снів.
Троянд  замало  аби  літо  кидало  яскравішу  тінь.
Тримав  твоє  волосся  пензлем,  ти  посміхалась  боязко.  
Зійшлися  двоє  ми  на  стежці,  я  і  минуле  вже  давно.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668208
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2016
автор: Сновида