Віддзеркалення
Дзеркальний світ навколо тебе,
є віддзеркаленням душі,
яку плекав ти сам для себе,
в посуху творячи дощі.
Коли ти в ньому є самотнім,
тоді душа приймає стан,
понісши вітерцем висотним,
мости у світ із сірих стін.
І бачиш те навколо себе,
що сяє цінністю душі,
як по життю, що дуже треба,
не ждавши милості чужі.
У тому світі квітнуть мрії,
які є блиском від дзеркал,
в яких багаття щастям гріє,
надавши кроки для начал.
Начал, які дали основу,
усім думкам і вчинкам всім,
а ти для них даєш оздобу,
з любов`ю сенс надавши їм.
Бо бачиш ти навколо себе,
те віддзеркалення душі,
яке ти значиш світлом неба,
коли усюди йдуть дощі.
Що бачиш ти навколо себе,
то є проекція думок,
які важливі є для тебе,
як для ріки води струмок.
Віктор Цвіт 05.05.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667945
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.05.2016
автор: Віктор Цвіт