Мені здалося, наче поруч ти,
Зайшов до мене ввечері на каву,
Хоча ще вчора я листи писала
В твої далекі радісні світи.
Джмелі на вишні спали вже давно,
А ми все пили каву з філіжанок,
І лиш не небі місячний серпанок
Дивився крізь відчинене вікно.
Весняний вітер грався у суцвітті,
Своє раптове щастя колисав,
Можливо, просто ти мене згадав,
Але ти поруч був тієї миті.
Я ще раз загадаю на любов:
На денці трошки кави залишила.
Майбутнє я на гущі ворожила –
Та чорний кіт дорогу перейшов.
Я думала: ти поруч… Не збулось…
Ти знову десь у вічності лишився.
У чорній гущі кавовій світився
Лиш срібний місяць... Все мені здалось…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667592
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2016
автор: Юлія Л