Хто душу мою відігріє?

Спека  надворі,  а  мені  чомусь  дуже  холодно,
Руки  тремтять  і  зимні,неначе  лід.
А  душу  мою,  мов  би  снігом  білим  огорнуто,
Її  заморозив  своїми  словами  ти.

Вона  страждає  і  плаче-ридає  у  відчаї,
Може  її  відігріє  ще  хтось  колись?
Тоді  надії,  любові,тепла  і  добра  побільшає,
Бо  віриться  -  справжні  чоловіки  ще  не  перевелись.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667559
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський