На квітучім пагорбі,
Розквітлою порою.
Пройшлась красуня
Вишуканою ходою.
У ніжне літо забрела.
І зовсім незчулася вона,
Як дозрілою
Трояндою розцвіла.
Рости, рости
Квітучою порою.
Тривож серця,
Палай любов'ю.
Світи, світи
Небесною зорею.
І в світ кохання заведи,
Журу від мене прожени.
Коли натомлено чекаю
У смутку дощової пори.
Стривож мене бо пропадаю,
Плачу, сумую від нудьги.
А, ти розвій мої страждання
І в сад кохання заведи.
Зігрій мене палкою любов'ю,
Скам'янілий лід у серці розтопи.
І, я заплачу в сподіванні,
Займусь зорею на світанні.
І підемо в незаймані сади,
Де будемо лиш я і ти.
Гори, гори в мені
Коханням, любовним
Вогником палай.
Гори, гори і ніколи не згорай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2016
автор: Віктор Варварич