Запанували сльози в тебе в домі,
Чорнезні крила тишу оповили
І світ уже не так, як на долоні,
Й холодні браму ще не відчинили.
Та люто так натхненно б’ється
Якийсь сміливець, пригнаний здалеку,
Не пада вниз, а все угору пнеться -
Тріпочуть крила, приготовані до лету.
Біжить, біжить струмком тисячострунним
І не жбурляється із закутка в куток.
Не вірить свято всім словам облудним,
В руці затискує коханій нагідок...
І вже ніхто його не поламає,
Не виклює з живого печінок,
Бо тільки віра все перемагає
Й сміливі птахи варті ягідок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667484
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2016
автор: Ірина Курдибан