Дружина Анубіса чи, може, Аїда.
Та дівчина, з якою йдеш під руку.
До неї скалишся, вона ж продажна Юда.
Вже не чуєш того прощального звуку.
Ти до нестями зачарований її красою,
Її глибоким і надзвичайно проникливим поглядом.
Ти беззаперечно зрівняв її зі святою.
Не спробував навіть зіставити з власним спогадом.
Молода, смертельно гарна і розкішна.
Вона ступає поряд із тобою.
Така блискуче рада, в'їдливо зловтішна.
Крокує легкою ходою.
Їй байдуже, бо в неї є наказ.
Наказ привести тебе до свого царства.
Ти ж уже впадаєш в екстаз.
Погас у тобі дух бунтарства.
Покірно йдеш за нею далі й далі,
Не знаючи, що більше не вернеш додому.
Насправді ж лежиш у порожньому залі,
Розказуючи про те, що бачиш собі самому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667354
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.05.2016
автор: Чудна Пташина