я кладу тебе міцно у свої обійми
я кладу тебе ніжно поміж своїх ребер
і знай що сьогодні ти будеш моїм новим віршем
новим днем і новим життям
і мені несамовито складно буде без тебе
і така посуха у моїх садах
без твоїх свіжих дощів
і такий сум у моїй голові
без твоїх наскрізних посмішок
і такий день самотній й нудний
без твого доторку
без твого подиху
промовляю це у ніч застиглу пошепки
серце пришвидшено котиться
б'ється безпричинно собі поспіхом
де твої любощі?
де твої посмішки?
і я проклинаю цей простір
в якому немає тебе
і я ненавиджу цю відстань
яка ділить навпіл наші серця
між нами ріки гори люди міста
ціла галактика безмеж океан
як ти там?
як ти там?
чуєш моє серцебиття?
чуєш самотній подих моїх зітхань?
чуєш вечірній шепіт наших тілесних розмов?
маю на кінчику пальця дотик до тиші
маю собі життя тобою наповнене
ми разом проростемо там де панує любов
я хочу сідати сонцем тобі на плече
щоб ми зустрічали цей світанок
разом
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667288
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2016
автор: Роман Штігер