Лопочуть снів жасминові вітрила,
Повзе жучок медовий по щоці,
З тобою навіть тиша має рими,
Купаємось в постелі молоці
Твоя гладенька шкіра – теплий мармур,
Лише його живіша у стократ,
Невтомні пальці у шуканні скарбу,
Спини святині хочуть пізнавать
Поволі йдуть по мліючих барханах,
Хребта намацують тендітну тятиву,
А далі ребра – місто на каналах,
Сакральну енергетику з них п’ють
Та в тебе ще цінніша є скарбниця,
Душа натхненнями торкається душі,
В твоєму серці гавань і столиця,
В ній - мед і молоко, жасминові кущі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667162
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.05.2016
автор: Віталій Стецула