Я вже давно не сплю ночами,
Дивлюсь в прочинене вікно.
Там ніч весняними дощами
Плете сріблясте волокно.
У напівтиші, ловлю руками
Тіні засохлих орхідей,
Вчорашнє стало вже роками,
А Ти – найкращим із людей.
О пів на північ, гаснуть зорі,
Лиш чути гуркіт потягів,
Ця ніч пройшла в напів мінорі,
В думках й посеред протягів.
Я вже давно не сплю ночами,
Тебе чекаю, думками тлію.
Прийди, молю, хоча б дощами, -
Бо жить без тебе не зумію…
04.03.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2016
автор: Юлія Мрійна