***

І  здається  ти  знала  його,  ще  задовго  до  того  як...
Зоставалось  лише  повернутись  на  голос    знайомо  -  забутий,
Він  звичайно  тоді  виглядав  ще  зовсім  не  так,
Та  й  сама  ти  була  по  траві...  до  води...  роззута.
І  здається  він  також  одразу  тебе  впізнав,
Привітався  із  посмішкою  роками  зовсім  не  стертою,
Ти  була  все  такою  ж  як  він  колись  пам’ятав,
Дуже  ніжною,  надто  відкритою,  трохи  впертою,
Хтось  життя  за  життям  ніби  в  шахи  долями  грав,
Розлучав  і  знайомив  з  людьми  та  душами  інородними,
За  стражданнями  вашими  й  радощами  спостерігав,
І  наказував  янголам,  щоб  ви  завжди  були  один  в  одного.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666917
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2016
автор: Svetastik