Гріш жданий в руки взяв жебрак,
Услід володарю дивився.
І дивувався – щось не так,
Від несподіванки знітився.
Не завершився ще цей день,
Та жебрака зустрів я знову:
Було їх двоє й полісмен,
Вели напружену розмову.
Той, другий, втік, віддавши гріш,
Жебрак вслід глянув винувато.
«Що сталось, чом сумний стоїш?»
«Я сина тільки-но утратив».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666541
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.05.2016
автор: Г. Король