Усе сплива в житті. Дитяча пам'ять
Мов та ріка, що стрімко з гір збігає…
А потім, заспокоївшись, в долині
Дрібненькі камінці на дно вкладає.
Дитя забуде дечого багато –
Свої страхи, і іграшки, і зливи,
Але довіку буде пам’ятати
Ту, Першу Вчительку, як незбагненне диво…
І щастя десь ота дитинка має,
Що в перші дні шкільні
Людину справжню встріла –
Котра коштовності, що на душі тримає,
В дитячу душу щедро відрядила.
З подякою, Наталіє Анатоліївно!
Бо наші дітки таке щастя мають!
Бажаємо міцного Вам здоров'я,
Хай Ангели Ваш шлях оберігають!
Дай Боже Вам і сили, і наснаги
Стрічати сонце в затишному класі!
Родині Вашій – злагоди й поваги,
Добробуту, і успіху, і щастя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666085
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2016
автор: Кайгородова 2