Не клич мене…
Я вже не повернусь...
Обплутана душа шукає вихід
Передане вже серце у немилість
І так незримо стали всі чужі
І я, немовби, жила так, як всі…
Не клич коханий...
Я не повернусь…
Ти так даремно вірив в мою сповідь
Настав той час, коли не стало волі
І серце рватись хоче від вогню
Заповідаю: "ти не вір йому"…
Не клич мене...
Я вже не повернусь…
Бо не зайду у дім, де тишина,
Бо тільки я до цього призвела,
Де грається на стінах тінь тепла,
А двір мовчить відлунням тягара…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665939
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2016
автор: Lesyunya