Я і Травень

 І  я  не  я,  коли  весна
                       безперестанку.
Нею  наповнююсь  до  дна
                       з  ночі  до  ранку

Заквітчуюся  залюбки
                       бузковим  цвітом.
Спішу  до  травня,  а  думки
                       блукають  світом.

Аромачай  з  травнем  пила
                         з  конвалій  в  лісі
Йому  ж  і  серце  віддала
                       без  жодних  місій.

Щасливою  була,  коли
                 моїм  був  в’язнем.
 В  весну  закохані  були
       ми  вдвох  із  травнем.

І  я  не  я,  коли  весна
                       у  серце  ранить.
Чудна  я  ,  дивна,  навісна  -
                       мене  дурманить!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665685
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2016
автор: Олена Жежук