Ще є садок. Цвіте якраз.
А в нім пісні виводять птахи.
Бджола гуде - її це час,
Меди збирають бідолахи.
Татусь роздмухує димар,
Збирати мед пора настала,
Небо синіє, все без хмар,
Пасіка медом враз заграла.
Ще був живий тоді дідусь,
Файку смоктав, як кусень меду,
Я, біля діда і дивлюсь,
Що нас чекає попереду…
Татусь дістав у рамці мед
І налетіли густо бджоли…
Змінився дідуся портрет
І я не був вже гоноровим…
Першим дідусь, а потім я,
За мить заскочили до хати,
Бо десь взялася бджіл сім’я
І нам прийшлося двом втікати…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665354
Рубрика: Присвячення
дата надходження 12.05.2016
автор: Віталій Назарук