Мала мати сина, сина одного
І щиро любила понад все його.
Ніжила, пестила, і син виростав
Згодом чорнооке дівча покохав.
Воно не зважало, який то є біль
І йому сказало:"Ти матір убий!
І якщо принесеш серце матері,
В парі зможемо жити разом ми тоді".
Юнак два дні думав,не їв і не спав,
А на третій серце в матері узяв.
Ще із теплим серцем юнак поспішав,
Але по дорозі раптом чомусь впав.
Заболіло тіло, спина й голова,
А йому почулись серденька слова:
"Як тобі , синочку,чи тебе болить?
Мене ти до рани приклади в цю мить.
Й собі ти назавжди пам'ятай таке,
Що тобі поможе серденько моє."
Хлопець мов проснувся, себе в груди бив,
Що так швидко й легко матір він згубив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665337
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 11.05.2016
автор: Haluna2