Дурість - особлива форма
Матерії. Та повсякчас
Не знаємо тієї норми
Як виникла вона. І час.
Не виникає та нізвідки
І не зникає в нікуди
Ми дурості щоденні свідки
Незрозумілі назавжди.
Теорії держусь своєї:
Що дурість не живе одна,
Бо переходить з однієї
У іншу голову вона
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665310
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.05.2016
автор: Віталій Поплавський