Ламай мені ребра поволі, потрошки
Так ніжно, як вмієш ламати собі
Без відчаю в погляді, без сліз на обличчі
Ламай мене, тільки не змінюй душі.
Ламай мені ребра так марно і мляво,
Не варто шукати мені співчуття
Так тонко, так ніжно, сповільнено, рідно,
Ламай, щоб не знала до тебе тепла.
Ламай мене всю, і нехай не зупинить
На моєму обличчі цей біль й пустота,
Ламай так поволі, немов недозріла
Немов замовчала в мені ця весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664924
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.05.2016
автор: Lesyunya