Тихий червневий світанок
На шматки розірвали залізні птахи
Став закривавленим світлий серпанок
І стерто будинки людські в порохи
Війна – чорна пані й бридка
Збирала смертельний врожай
І затопила сліз невгамовна ріка
Український зажурений край
Ще безвусі, молоденькі хлопченята
В бою вчилися тримати автомат
Там і була у солдати їх посвята
І батьком другим став для них комбат
Життя своє вони за Батьківщину
Віддавали, не вагаючись ні мить
Десь лиш ридала мати, що не дочекалася дитини
І наречена, що нащадків вже не народить
© Леся Приліпко-Руснак, 07.05.2016 р.
http://lesyaprilipkorusnak.blogspot.com/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664824
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 09.05.2016
автор: Леся Приліпко-Руснак