Корабель самотній тихо припливає,
Він на нас з тобою вже давно чекає...
Човником розлуки зійдемо на нього,
Ти чекаєш вітру, ніжного, сумного...
Він напне вітрила роздумів глибоких,
Бо надії берег скелями високий...
А я ж вип`ю кави, мрій розчарування...
Корабель відходить, жалю і зітхання...
Усміхнись прекрасним, відпусти печалі,
Нас чека світанок і майбутні далі...
Крутиш долі весла, поглядом незгідний,
Я ж нас відпустила, кроки всі запізні...
Корабель самотній тихо пропливає,
Душ, що заблукали, щастям відшукає...
Човником розлуки, біль їх відпускає...
Горизонт світання трепетно чекає ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664607
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2016
автор: Квітка))